Сумую за тобою. Як пережити бiль розставання, вiдновити стосунки та вiдпустити минуле Ілсе Санд Розставання з романтичним партнером, хорошим другом чи втрата близькоi людини – це болiсний етап життя для кожного. І, здаеться, немае свiтла в кiнцi тонелю – лише темрява i самотнiсть. Проте будь-яке розставання чи втрату можна не тiльки пережити, а й перетворити на нову сторiнку життя. Головне, правильно розумiти ситуацiю та мужньо зустрiти труднощi. Илсе Санд Сумую за тобою. Як пережити бiль розставання, вiдновити стосунки та вiдпустити минуле Головний редактор С. І. Мозгова Вiдповiдальний за випуск О. М. Шелест Редактор І. М. Андрусяк Художнiй редактор А. О. Попова Технiчний редактор В. Г. Євлахов Коректор Т. В. Немировська Дизайнер обкладинки Анастасiя Попова © Ilse Sand, 2018 © Depositphotos.com / Depiano, обкладинка, 2022 © Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2022 © Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2022 * * * Передмова Як можна поновити щирiсть i довiру до тiеi людини, з якою ви втратили близькiсть, не з’ясувавши стосунки? Можливо, у вас е родич або друг, за яким ви сумуете, але бiльше з ним не спiлкуетеся. Або, ймовiрно, ваша ситуацiя кардинально iнша: ви постiйно спiлкуетеся – власне, живете разом – але бiльше не вiдчуваете колишньоi вiдкритостi й емоцiйного зв’язку з цiею людиною. Будучи парафiяльною сповiдницею та психотерапевткою, я вислухала безлiч iсторiй про стосунки й збагнула, що люди дуже мало знають про те, як вiдновити зруйнований зв’язок. Багато хто думае, що весь секрет у тому, щоб висловити все iншiй особi, та насправдi це може лише погiршити ситуацiю. Існують iншi, значно продуктивнiшi способи. У цiй книжцi я розповiм про рiзнi стратегii, якi можуть допомогти, якщо ви хочете вiдновити або полiпшити якiсь стосунки. Наведу багато прикладiв i запропоную готовi фрази, якi можна застосувати за певних обставин. Наприкiнцi кожного роздiлу я додаю вправи, завдяки яким ви зможете побачити себе та своi стосунки в iншому свiтлi. Деякi з них можуть здiйняти вир емоцiй. Тож перш нiж починати виконувати вправу, можливо, варто зателефонувати друговi, якщо ви вiдчуете потребу поговорити з кимось пiд час або пiсля виконання. Ви можете прочитати книжку повнiстю, або ж використовувати ii як довiдник чи каталог iдей. Детально викладений змiст i короткi анотацii пiсля кожного роздiлу полегшать вам орiентацiю. Бiльшiсть людей змiнюеться й розвиваеться протягом усього життя. Цiлком природно, що дружнi стосунки трансформуються або сходять нанiвець, щоб поступитися мiсцем новим дружбам. Мета цiеi книжки полягае не в тому, щоб змусити людей зцiпити зуби й мiцно триматися за те, як було ранiше. Утiм, там, де дружнi або сiмейнi стосунки розпадаються через непорозумiння або нерозв’язанi конфлiкти, можливо, варто зупинитися й подумати про способи iх поновити. У цiй книжцi я апрiорi обстоюю позицii захисту стосункiв i надихаю вас побачити новi можливостi в тих вiдносинах, про якi ви, може, й думати забули. Це не означае, що я завжди вважаю за краще в будь-якому разi пiдтримувати зв’язок. Інодi бувае так, що краще вiдпустити людину заради полiпшення власного життя або ж тому, що це – найменш болючий вихiд. У роздiлi 12 йдеться про об’ективнi (i не дуже) причини, з яких зазвичай вiдпускають iншу людину. Я оперую тут переважно прикладами з моеi особистоi практики парафiяльноi сповiдницi та набутого пiзнiше досвiду психотерапевтки – адже консультувала сiмейнi пари, допомагала батькам та вiдчуженим вiд них дiтям порозумiтися i вислуховувала безлiч iсторiй про проблеми в стосунках. Також я звертаюся й до своiх власних iсторiй. Бiльше про це ви зможете прочитати у вступi. Наприкiнцi ви знайдете тест, який я розробила спецiально для цiеi книжки. За його допомогою ви зможете вимiряти власне бажання порозумiтися з тими, за ким сумуете. Ви зможете скористатися ним, щоб дiзнатися, на що саме здатнi заради вiдновлення цих стосункiв. Замiсть того, щоб писати «вiн/вона», я свiдомо вирiшила писати «вона», говорячи про людину, чий гендер менi невiдомий. Гадаю, вам буде нескладно подумки замiнювати «вона» на «вiн», якщо людина, про стосунки з якою ви розмiрковуете, – чоловiк.     Гальд Говелгаард, червень 2018 р.     Ілсе Санд Вступ. Важливiсть стосункiв для вашого добробуту Одного дня я сидiла навпроти Бента Фалька, пастора i психотерапевта, й розповiдала йому, яка я зла на свого батька, якого не бачила вже багато рокiв. – Ви не злi на нього, – вирiк Бент iз урочистим виглядом. Я рiзко загальмувала i, затинаючись, промимрила: «Тодi я вже не знаю…» – аж тут мене накрило хвилею слiз, i я раптом вiдчула, як сильно сумую за ним – за людиною, котру викреслила зi свого життя. Пiзнiше я зрозумiла, що це сталося не тому, що я сердилася, бо не можу опинитися в однiй кiмнатi з батьком. Ця злiсть була переважно захистом. Вона приховувала значно сильнiшi почуття – власне, сильне бажання любовi, близькостi й спiльностi. У той момент я побоялась пiддатися вiдчуттю втрати i дозволити сльозам узяти надi мною гору. Ситуацiя вже склалася – ми не могли достукатися одне до одного в планi емоцiй. Утiм, коли я була малою, ми були близькi – i цi болiснi очiкування ятрили мене, унеможливлюючи навiть побiжне контактування з батьком. Минуло багато рокiв, перш нiж менi вдалося проторувати шлях крiзь нашарування журби, тривоги й сорому, i я змогла налагодити з батьком емоцiйний зв’язок i почуватися поряд iз ним спокiйно й невимушено. Тодi виявилося, що теплi почуття, якi ми потайки плекали одне до одного, залишилися незмiнними. Багато людей почуваються самотнiми через те, що стосунки, якi колись мали, розiрвалися, зiйшли нанiвець, або просто вичерпалися. І дуже часто травми, що залишилися пiсля болiсного переживання втрати, не були належним чином опрацьованi, щоб людина змогла впевнено налагоджувати новi стосунки. Можливо, наступнi стосунки будуть трохи бiльш поверхневими, адже людина може побоятися знову вiдкритись, щоб не стати залежною та вразливою. Ваш добробут значною мiрою залежить вiд стосункiв, у яких ви перебуваете. Люди, що мають здоровi близькi стосунки, загалом почуваються добре, а от тi, хто не мае близьких зв’язкiв, можуть вiдчувати проблеми з отриманням задоволення вiд життя. Копирсання в колишнiх або теперiшнiх стосунках, розмова про них, а також опрацювання пов’язаних iз ними проблем iнодi дае змогу iм розквiтнути повторно. В iншому випадку завдяки цьому можна розпрощатись i наповнитись бажанням та вiдвагою для того, щоб зав’язати новi стосунки. Сподiваюся, ви зможете використати викладенi в цiй книжцi поради та рецепти, щоб полiпшити якiсь iз ваших стосункiв на користь та задля задоволення обох сторiн. Якщо виявиться, що поновлення неможливе, сподiваюся, що ви знайдете тут натхнення для того, щоб поставити належним чином крапку – так, щоб вiдчути полегшення i зберегти енергiю для нових стосункiв. Роздiл 1. Знайдiть мужнiсть визнати проблеми в стосунках Навiть якщо стосунки втратили гармонiйнiсть, i це бентежить вас, однаково може спливти багато часу, перш нiж ви вирiшите, що варто щось iз цим робити. Можливо, вам бракуе правильних засобiв, або ж ви спантеличенi хибними думками, якi заважають вам узятися до справи. Либонь ви вдаетеся до одного з перелiчених нижче виправдань. Виправдання й вiдповiдi 1. Якби iнша людина була в цьому зацiкавлена, вона б сама зi мною зв’язалася. 2. Вочевидь, ця людина на мене зла. 3. Менi варто було зробити це дуже давно. А тепер уже надто пiзно. 4. Якщо я плазуватиму перед цiею людиною, це буде проявом слабкостi. 5. Якщо зроблю перший крок, а мене вiдштовхнуть, я шкодуватиму, що проявив iнiцiативу, i це мене засмучуватиме. 6. Ця особа вiдверто сказала менi, що не хоче бiльше зi мною спiлкуватися. 7. У цiй ситуацii найбiльш розумним буде, якщо iнша людина все iнiцiюватиме. 8. Якщо iнша людина не хоче зi мною спiлкуватися, менi до того дiла немае. Це для мене байдуже. Можливо, ви впiзнаете одне чи декiлька з цих пояснень, або вдаетеся до iнших. Ось вiдповiдi до цих виправдань: 1. Якби iнша людина була в цьому зацiкавлена, вона б сама зi мною зв’язалася. Певно, iснуе безлiч причин, iз яких вона не взяла iнiцiативу в своi руки. Можливо, ця людина боiться, що ви сердитеся на неi? Можливо, вона щось не так зрозумiла? Можливо, ви образили ii, самi того не усвiдомлюючи? Можливо, вона чекае на ваш перший крок? Тому варто спитати себе, чому ви не отримуете звiсток вiд цiеi особи. 2. Вочевидь, ця людина на мене зла. Це цiлком вiрогiдно. Ймовiрно, ви також сердитеся на неi. Ваша зустрiч зможе пом’якшити злiсть – принаймнi, ви зможете з’ясувати непорозумiння, i це полегшить стан обох. 3. Менi варто було зробити це дуже давно. А тепер уже надто пiзно. Не iснуе жодних часових обмежень. Допоки думки та почуття щодо iншоi особи посiдають важливе мiсце у вашiй свiдомостi, е привiд працювати над стосунками та пiдтримувати зв’язок. 4. Якщо я плазуватиму перед цiею людиною – це буде проявом слабкостi. Бути динамiчним та пiдприемливим – це прояв сили. Ба бiльше, мужнiсть полягае в тому, щоб продемонструвати свою вразливiсть i зробити конструктивну спробу полагодити те, що розбито – або, принаймнi, взяти на себе iнiцiативу правильно поставити фiнальну крапку. Якщо ви зможете подолати гордощi й першим зробити крок назустрiч – це буде ознакою внутрiшньоi сили. 5. Якщо зроблю перший крок, а мене вiдштовхнуть, я шкодуватиму, що проявив iнiцiативу, i це мене засмучуватиме. Можна запобiгти смутку ще до того, як робити перший крок, – просто вирiшiть, як ви реагуватимете, якщо отримаете вiдкоша. Либонь можна просто сказати собi «гарна спроба» й поплескати себе по спинi за вияв смiливостi, гнучкостi й наполегливостi. Також можна домовитися з другом, який зумiе вислухати й пiдтримати вас, якщо ця спроба виявиться невдалою. 6. Ця особа вiдверто сказала менi, що не хоче бiльше зi мною спiлкуватися. Звiсно, ви можете погодитися й поважати вибiр цiеi людини – принаймнi, деякий час. Та якщо ви дали спокiй iнший особi вже доволi давно, може, варто перевiрити, чи ii вiдмова досi актуальна? Можливо, ви зумiете запропонувати щось нове, що примусить iншу особу змiнити свою думку? Також цiлком можливо, що iнша особа пiшла вiд вас, охоплена негативними емоцiями, наче дитина, що тiкае й кричить: «Я нiколи не повернуся!» – хоча насправдi, глибоко в душi, вона бажае, щоб ви ii наздогнали й зупинили. Якщо пощастить умовити iншу особу бодай на одну зустрiч, можливо, вам вдасться порозумiтися, i ви обое зможете побудувати нову довiру й вiдкритiсть. Навiть якщо вiдновити стосунки не вдасться, ця зустрiч матиме велике значення для вашого душевного спокою в майбутньому. 7. У цiй ситуацii найбiльш розумним буде, якщо iнша людина вiзьме iнiцiативу на себе. Обирайте не те, що розумно, а те, що можливо. Звiсно, можна сказати, що найбiльш розумним буде, якщо особа, яка розiрвала зв’язок, iнiцiюватиме його поновлення. А якщо йдеться про стосунки мiж батьком та дорослою дитиною, найбiльш природним i розумним було б, якби батько спробував налагодити контакт з дитиною, а не навпаки. Та якщо ми проiгноруемо те, що здаеться правильним i розумним, а натомiсть зосередимось на тому, як досягти найкращих результатiв, з’явиться iнша картина. Успiху можна досягти тодi, коли психологiчно сильнiша та гнучкiша людина погоджуеться почати наводити мости i за потреби проходить увесь шлях тими мостами, щоб зустрiтися з iншою особою на ii полi. Інодi трапляеться так, що саме молодша – i найбiльш постраждала – людина мае достатньо психiчних ресурсiв та мудростi, щоб бути гнучкою й почати наводити мости. Якщо наполягатимемо, щоб першою на контакт виходила старша особа або iнiцiатор розриву, ми залишимося нi з чим. Якщо ви надто наполягатимете на тому, щоб усе було правильно й розумно, можете прогавити шанси й можливостi вiдкритися. Навiть у гармонiйних стосунках часто трапляються несправедливi й нерозумнi речi. Корисно розумiти, що свiт не завжди справедливий, адже ви зможете дозволити собi бути щедрим навiть тодi, коли шанси отримати таке саме ставлення у вiдповiдь – мiнiмальнi. 8. Якщо iнша людина не хоче зi мною спiлкуватися, менi до того дiла немае. Це для мене неважливо. Ця людина може важити для вас бiльше, нiж ви вважаете. Нам властиво применшувати або й спростовувати важливiсть людини, яка нас вiдкинула. Краще вже забути про неi та думати про щось iнше. Проте викинути щось iз голови за командою – справа непроста. Цiна за спробу притлумити спогади, думки й почуття до людини, яка колись була вам важлива, може виявитися дуже високою – ви можете поплатитися власною енергiею та життевою силою. Важливих людей – або тих, хто колись мав для нас вагу, – ми завжди маемо при собi. Цiлком iмовiрно, що подумки ви можете «почути» старого друга з минулого – з критикою, або ж з порадою. Ось вам декiлька прикладiв: Інодi я вагаюся перед ухваленням рiшення – так трапляеться; i в такi моменти, коли я за кермом – перед очима постае померлий батько, тодi я одразу ж розумiю, що саме вiн би менi порадив. Генрiк, 59 рокiв. Мiй колишнiй чоловiк не припиняв сердитися на мене навiть через багато рокiв пiсля розлучення. Ми так до пуття й не помирилися. Зараз я нечасто про нього думаю; проте iнодi, коли з кимось конфлiктую, вiн наче притискае свое обличчя до мого й сичить: «Ти думаеш лише про себе!» Анна, 40 рокiв. Важливi для нас люди – або тi, що були важливими колись, – посiдають свое бiльше чи менше мiсце, залежно вiд iхньоi значущостi, у нашому внутрiшньому життi. Це пояснюе, чому нерозв’язанi конфлiкти або загнанi в глухий кут стосунки можуть обтяжити нам душу, навiть якщо ми бiльше не спiлкуемося з тим, iз ким маемо незавершену справу. Це також означае: якщо ви залагодите цi стосунки, то й у душi запанують мир i спокiй. Вправа Напишiть перелiк причин, з яких ви не бажаете контактувати з якоюсь людиною, i поговорiть iз кимось про них. Чи вони взагалi мають сенс? Можливо, цi причини можуть бути взаемовиключними? Чи е тут щось, що свiдчить про те, що ваше пояснення нещире або небажане? Якщо вашi аргументи не мають жодного пiдтвердження в реальному життi або ж е просто недоречними, мабуть, варто написати вiдповiдь або контраргумент до кожного з них. Пiдсумок роздiлу 1: Зважтеся вiдверто визнати проблеми у стосунках Коли стосунки розладналися, пропонувати зустрiч може бути доволi ризиковано. Ми часто намагаемося уникати конфлiктiв i вигадуемо якiсь причини, аби лише не зустрiчатися з кимось вiч-на-вiч. Ви також можете подумати, що вже надто пiзно, або що iнша людина мала б проявити iнiцiативу. Можете побоюватися, що вами знехтують, або вмовити себе, що цi зруйнованi стосунки не такi вже й значущi. Коли ми називаемо проблему, вона втрачае свою силу. Якщо виявиться, що вашi аргументи недоречнi, бiльше не вдасться за ними ховатися – можливо, саме це вам i потрiбно, щоб, нарештi, взяти iнiцiативу до своiх рук. Роздiл 2. Проаналiзуйте своi вiдчуття, думки й бажання Коли йдеться про конкретнi стосунки, ви можете вiдчувати певний внутрiшнiй дискомфорт. Годi визначити напевне, якi тут задiянi емоцii, або що може примусити це набридливе вiдчуття зникнути. Хай там як, полегшення може настати, якщо iдентифiкувати своi емоцii та почуття, з’ясувати, в чому полягае важливiсть цiеi людини i що необхiдно, щоб залагодити з нею стосунки, – себто сконцентруватися на своiх почуттях, емоцiях i думках щодо цiеi людини. Напишiть прощального листа Почнiть iз написання прощального листа до цiеi особи. Надсилати його не треба. Це робиться винятково для вашоi користi. Мене часто запитують, чому це конче мае бути прощальний лист, а не просто лист. А тому, що пiд час прощання ми переживаемо сильнiшi емоцii, тож важливiсть цiеi людини окреслиться бiльш яскраво. Примiром, можна уявити, що ви або ваш адресат переiжджаете кудись на край свiту, тож прощаетеся назавжди. Можете, наприклад, почати так: Люба Сесiль, ми не бачилися вже багато рокiв, i я, власне, вирiшила, що наступний крок у нашому спiлкуваннi маеш зробити саме ти. Та однаково зараз пишу тобi. Я не припиняю думати про тебе i пригадувати всi тi моменти, коли нам було добре разом. Пам’ятаеш, як ми..? Або так: Любий тату, коли я думаю про свое дитинство, то пригадую, як ти брав мене iз собою рибалити. Менi подобалися цi вилазки. Дякую, що у своему напруженому графiку ти знаходив час на мене. Я також пам’ятаю, як ти заступався, коли старшi хлопцi до мене чiплялися, а ти був поряд. Із тобою я завжди почувався в безпецi. Коли ти знайшов нове кохання i покинув нас iз мамою, то, гадаю, не вповнi усвiдомлював, як це позначиться на менi… Ось приклад короткого прощального листа вiд початку до кiнця. Люба Марi, ми дружили з тобою зi школи. Ми знайомi з родинами одна одноi та пам’ятаемо наших перших хлопцiв. Я вiдчувала, що можу довiрити тобi геть усе. Дякую за те, що була менi «жилеткою» i пiдтримкою. Не знаю, як би я пережила той непростий випускний рiк, якби не ти. Також дякую, що прийшла на мiй 25-й день народження, хоча заради цього тобi довелося скасувати iншi плани. Те, що ти обрала мене, багато важить. Коли ми разом ходили до школи, ти казала, що я для тебе також велика пiдтримка. Утiм, вiдтодi я вважаю, що мала б бiльше вислуховувати тебе, а не лише вантажити своiми проблемами. Тепер ми вiддалилися одна вiд одноi, i цей факт для мене – джерело незбагненного смутку. Шкода, що не вдалося зберегти нашу дружбу, коли ти переiхала до Ютландii. Шкода, що ми не змогли роздiлити досвiд материнства. Шкода, що тобi бiльше не цiкаво знати, що вiдбуваеться в моему щоденному життi. Гадаю, прощання з тобою нарештi принесе менi полегшення. І я припиню сподiватися, що ти напишеш або зателефонуеш. Бажаю тобi всього найкращого. Ти на це заслуговуеш. Щиро твоя,     Жозефiн Коли допишете листа, покажiть його комусь. Зачитайте близькiй людинi або психотерапевтовi; портретовi дорогоi вам, але вже покiйноi людини; хатньому улюбленцевi або дереву в лiсi. Інодi ви зможете вiдчути всю глибину емоцiй лише тодi, коли прочитаете комусь цього листа. Вiдпустiть цю людину Можливо, ви гадаете, чи варто прощатися з тим, iз ким хотiлося б зблизитися. Утiм, прощання з кимось iнколи може вiдкрити новi горизонти й дасть змогу iнакше поглянути на вашi стосунки. Уявiть, що ви назавжди розлучаетеся з цiею людиною, глибоко занурюетеся в почуття, пов’язанi з вiд’iздом, вiдчуваете смуток – але й полегшення також. Сподiваюся, ви побачите, що життя тривае i що ви зможете вистояти – навiть без подальших стосункiв iз цiею особою. Уявна сцена останнього прощання може спричинити доволi гнiтючi вiдчуття, особливо якщо йдеться про дуже близьку людину – примiром, про дитину, з якою ви втратили взаеморозумiння. Деякi з моiх клiентiв спочатку не могли змусити себе виконати цю прощальну вправу. Якщо це завдання видаеться надто гiрким або обтяжливим, можливо, вам знадобляться один-два сеанси психотерапii. Помiчним також буде, якщо ви домовитеся з другом, щоб вiн був на зв’язку, коли виконуватимете цю вправу – щоб ви могли зателефонувати й розповiсти про своi емоцii, якщо вони будуть надто гострими. Цю вправу ви маете виконати самотужки – можливо, за допомогою психотерапевта або близького друга. Вiрогiдно, вам захочеться надiслати листа адресатовi, або особисто сказати, що вiдпускаете його. ПОЧЕКАЙТЕ, НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО ОДРАЗУ. Якщо ви пустили цю людину надто глибоко в себе, вона зможе про це здогадатися з виразу вашого обличчя або з тону. Якщо захочете надiслати листа, вiн мае бути написаний трохи iнакше. Детальнiше про це читайте в роздiлах 6 i 7. Окреслiть своi бажання Ви також можете використовувати вправу з написанням листа для того, щоб окреслити власнi бажання та очiкування вiд стосункiв з цiею особою. Напишiть вiд ii iменi листа собi. Опишiть там усе, що в глибинi душi бажаете почути вiд цiеi людини. Цей лист не обов’язково буде реалiстичним. Просто вiдпустiть уяву у вiльний полiт. Ось приклад листа, який Лоне написала собi вiд iменi свого колишнього хлопця: Люба Лоне, я дуже вдячний за те, що ми зустрiли одне одного. Я багато чого вiд тебе навчився, тож тепер мое життя значно багатше, нiж до нашого знайомства. У нас були певнi розбiжностi, i я визнаю, що зi мною не завжди бувае легко. Ти багато разiв проявляла великодушнiсть i крiзь пальцi дивилася на мою жахливу поведiнку. Менi слiд було поводитися з тобою значно поблажливiше. Та я, мабуть, завжди був негнучким. Ти заслуговуеш на кращого чоловiка, Лоне. На такого, який кохатиме тебе бiльше, нiж я. Бажаю тобi всього доброго. Щиро,     Якоб Дописавши листа, Лоне прочитала його сама собi вголос. Потiм попросила подругу зачитати його ще раз. Вона вiдчула, що лист дав iй певну розраду, хоч вона й написала його сама. До того ж, вона збагнула, як шалено iй хотiлося, щоб Якоб визнав, яким вагомим був ii внесок у iхнi стосунки, попри все. А ось лист, який Елен написала собi вiд iменi колишньоi найкращоi подруги: Люба Елен, я сумую за часом, що ми колись проводили разом. Як щодо екскурсii до Копенгагена в моiй компанii? Щиро твоя,     Гелле Коли Елен прочитала листа вголос, то вiдчула, що готова пристати на цю пропозицiю, якби вона справдi прийшла вiд Гелле, i почала розмiрковувати, що б сама могла зробити, аби поновити iхню дружбу. Лене написала собi листа вiд матерi: Дорога Лене, я розумiю, що ти сердишся. Те, що сталося, не можна назвати нормальним. Я б дуже хотiла все залагодити. Ти зможеш менi пробачити? З любов’ю,     мама Коли Лене прочитала собi вголос цього листа, то збагнула, що для неi було б дуже важливо, якби мати визнала провину за те, що Лене довелося пережити в дитинствi. Вона вiдчула, що готова була б пробачити матiр, якби та про це попросила. Поговорiть iз фотографiею Не всiм подобаеться писати листи. Якщо це про вас, то ви натомiсть можете знайти фото людини, стосунки з якою вам хочеться проаналiзувати. Сядьте перед фотографiею. Висловiть усе, що вам кортить сказати, людинi на фото. Можете використати список запитань для натхнення зi с. 32. Якщо хочете зрозумiти, що ви самi вiдчуваете до цiеi особи, подивiться на зображення – i спробуйте витягти з глибини душi те, що вам дуже хочеться почути вiд цiеi особи. Це може бути щось геть нереалiстичне. Зараз треба дослiдити вашi бажання й сподiвання, а не те, чи здатна iнша людина iм вiдповiдати. Вашi слова можуть вiдкрити шлях до нового розумiння Вираження власних почуттiв спроможне дати вiдчуття вивiльнення – навiть якщо це лише лист або розмова з фотографiею. Допоки думки блукатимуть лише у вашiй головi, нiчого не змiниться. Але якщо ви iх озвучите, станеться дещо нове. Ви можете помiтити, що, пишучи листа або розмовляючи з фотографiею, досягаете чистоти й близькостi стосункiв. Або ж ви раптом вiдчуете, яка важлива вам ця особа, – i тодi спроба зробити щось задля того, щоб стосунки поновилися, стане ще бiльш нагальною. Вправа Напишiть прощального листа. Нижче побачите список запитань, якi можуть вас надихнути. Якщо ж захочете писати про щось iнше – це також добре. Головне – те, що ви пишете, мае йти вiд серця. Запитання для натхнення пiд час написання прощального листа 1. Що доброго ви втратите? 2. За що ви хочете подякувати? 3. Що для вас е неприемним у цих стосунках? 4. Вiд чого вас позбавить прощання? 5. Що ви хотiли отримати вiд цiеi особи в минулому? 6. Який внесок у цi стосунки зробили особисто ви (наприклад: «Думаю, що ти була щаслива, коли я…» або «Гадаю, твiй бiль зменшився, коли я…»)? 7. Чого б вам хотiлося отримати бiльше? 8. Як гадаете, чому завершилися вашi стосунки? 9. Що б вам хотiлося зробити разом iз цiею особою сьогоднi? 10. Чого вам забракло в цих стосунках? 11. Чого ви бажаете цiй людинi? Напишiть листа собi вiд iншоi особи. У цьому листi мае бути все те, що ви б хотiли почути вiд цiеi особи. Або, навпаки, можете взяти фото людини, попрощатися з нею й уявити, що саме вам хотiлося б почути вiд неi. Пiдсумок роздiлу 2: Дайте раду своiм думкам, бажанням i почуттям Важливо дати собi раду – точно визначити, що саме ви вiдчуваете до людини, стосунки з якою хочете пропрацювати. Що вам потрiбно сказати? Що необхiдно почути? Як воно буде, якщо все вiдпустити? Якщо глибоко зануритися у вправу прощання, можна звiльнитися для того, щоб почати роботу над собою, i тодi вiдкритiсть та довiру буде значно легше вiдновити. Інодi у стосунках так бувае: якщо ми чiпляемося за людину – вона повертаеться до нас спиною, але якщо вiдпускаемо ii – вона повертаеться до нас обличчям, стае чуйною i бажае зблизитися. Роздiл 3. Звертайте увагу на спротив, гнiв i роздратування Коли у стосунках виникае охолодження, воно, як правило, спричинене гнiвом. Ви можете вiдчувати рiзнi його ступенi – вiд слабкого, трохи сильнiшого за «менi байдуже», до несамовитоi лютi. Обидвi сторони зруйнованих стосункiв тамують злiсть – бiльшою чи меншою мiрою. Не кожен виражае роздратування або гнiв. Деякi люди заледве щось вiдчувають, адже в минулому iх навчили, що гнiв – це погане почуття, якого краще уникати. Проблема полягае в тому, що неусвiдомлений гнiв може завдати шкоди зсередини. Вiн може вийти назовнi у виглядi пасивноi агресii. Пасивна агресiя Пасивну агресiю можна оприявнити одним iз таких способiв: – запiзнитися на зустрiч; – не вiдповiдати на телефоннi дзвiнки; – не звертати уваги на потреби iншоi людини; – уникати зорового контакту; – втримуватися вiд позитивних висловiв; – замiсть того, щоб пiдтримувати людину в скрутнiй ситуацii, вiдповiдати коротко й холодно; – не перетелефонувати; – не брати на себе iнiцiативу; – iгнорувати iншу людину; – мовчати у вiдповiдь; – уникати контакту. Цi ознаки не обов’язково е проявами пасивноi агресii, але можуть ними бути. Ви можете дратуватися й гнiватися навiть дужче, нiж уявляете. Імовiрно, ви висловлюете гнiв у пасивний спосiб. Якщо сумнiваетеся з приводу того, наскiльки сильний вiдчуваете гнiв, можете проаналiзувати свiй емоцiйний стан, сконцентрувавшись на своiх думках. Із гнiвом пов’язанi, примiром, такi думки: 1. Вона не мае права 2. Мене ошукали 3. Це несправедливо 4. Не хочу бути частиною цього 5. Його поведiнка ненормальна 6. Зi мною недобре повелися Якщо придiлити увагу своiм думкам, можна помiтити гнiв i роздратування там, де iх, здавалося б, i слiду не мае бути. Коли намагаетеся налагодити зв’язок iз iншою особою, важливо усвiдомлювати наявнiсть гнiву, щоб ця емоцiя не блукала всерединi прихованою вiдразою. Неусвiдомлене роздратування або гнiв можуть неявним чином вразити iншу людину або заскочити вас у дуже несподiвану мить, завадивши таким чином вашому розкриттю. Ваш гнiв може мати iншi витоки Інодi гнiв – це лише щит. Вiн приховуе значно вразливiшi почуття, як от безсилля, бажання любовi й смуток. За допомогою гнiву можна тримати iншу людину на вiдстанi, не давати iй змоги пiдiбратися ближче й побачити, як ми за нею тужимо. Якщо насмiлитеся покопатися в собi й звернути увагу на вiдчуття безсилля та смутку, то помiтите, що гнiв повнiстю зникае. Якщо зважитеся висловити свiй смуток i безсилля у стосунках, можуть вiдкритися новi горизонти. Ви можете увиразнити свое безсилля за допомогою фраз, якi починаються iз «Хотiлося б менi…». Наприклад, так: 1. Хотiлося б менi дати тобi те, чого ти вiд мене очiкуеш. 2. Хотiлося б менi дати тобi iнше дитинство. 3. Хотiлося б менi помiтити цю проблему значно ранiше. 4. Хотiлося б менi мати змогу вчинити iнакше. 5. Хотiлося б менi тодi зробити це краще. Якщо йдеться про смуток, замiнюйте «Хотiлося б менi…» на «Шкода…» Примiром: «Шкода, що я не змiг зробити це краще». Коли намагаетеся налагодити контакт з iншою особою, прояв вразливостi спрацьовуе значно краще, нiж прояв гнiву. Гнiв також може бути засобом захисту вiд неприемноi реальностi. Інодi простiше вiдчувати гнiв i спрямувати його, скажiмо, на партнера або батькiв, нiж iз жалем усвiдомити, що вам ще не вдаеться вести успiшне й насичене смислом життя. Скрутнi обставини бувають для нас корисними. Мабуть, ви колись стикалися зi складною проблемою, яка здавалася абсолютно непереборною, i вам хотiлось опинитися якомога далi вiд неi. Проте, перетнувши межу й опинившись по той бiк скрути, ви пишалися, що все подолали, i почувалися трохи бiльш важливим та впевненим у собi. У скрутi ми зростаемо над собою. Кризовi моменти дають нам можливостi для росту. Інодi ми не насмiлюемось подивитися в очi проблемi, яку нам пiдсовуе життя. Натомiсть чiпляемося за iдею, що наше життя мало б скластися зовсiм iнакше, тодi спрямовуемо гнiв з приводу цього на людину, яка здаеться нам винною, чи просто на найближчу особу. Інодi ми й самi не маемо гадки, чому iнша людина спричиняе в нас гнiв або роздратування. Імовiрно, тому, що глибоко всерединi вiдчуваемо фрустрацiю через життя, яким живемо. Замiщення гнiву Інодi ми гнiваемося на геть безневиннi голови. Дiти часто спрямовують гнiв, спричинений розлученням або iншим дратiвним досвiдом, на того з батькiв, iз чиею любов’ю вони почуваються найбезпечнiше, або на людину, в якiй пiдсвiдомо вiдчувають наявнiсть ресурсiв, необхiдних для того, щоб iхнiй гнiв витримати. Те ж саме вiдбуваеться й з пiдлiтками. Тi з пiдлiткiв, котрi жодного разу не гнiвалися на когось iз батькiв, вочевидь, або вiдчувають непевнiсть щодо батькiвськоi любовi, або ж сумнiваються, чи зможе дорослий упоратися з iхнiм гнiвом i не розлетiтись на друзки. Інший приклад замiщення гнiву спостерiгаеться тодi, коли ви гнiваетеся на брата чи сестру, який/яка мае привiлейований статус, а не на людину, зобов’язану ставитися до дiтей однаково. Зазвичай спрямувати гнiв на брата/сестру або на шкiльного вчителя видаеться бiльш безпечним, нiж на когось iз батькiв, яких багато хто з нас схильний iдеалiзувати навiть у дорослому вiцi. У наведеному нижче прикладi Свенд спочатку уникав критичного погляду на своiх батькiв: Пiсля багаторiчних невдач я вирiшив звернутися до психотерапевта. Ми говорили про мое дитинство, i я пригадав декiлька епiзодiв на шкiльному дворi, коли мене дражнили iншi дiти, а черговий учитель не втрутився. Я зрадiв тому, що нарештi знайшов причину свое низькоi самооцiнки, тому вирiшив припинити терапiю, сподiваючись, що тепер усе змiниться на краще. На жаль, мое коротке спiлкування з психотерапевтом не дало значного ефекту. Розмiрковуючи про це декiлька рокiв, я вирiшив поновити курс. За цей час я подорослiшав i був готовий копати глибше. Коли спробував терапiю вперше, я зовсiм не бажав говорити про батькiв. Менi це здавалося зрадою. Але тепер я вважаю, що, мабуть, треба було це зробити. Я боровся з вiдчуттям сорому й тривоги, коли почав розповiдати про те, як мати фактично прогледiла мене, адже була надто зайнятою собою, щоб цiкавитися, хто я i ким е насправдi. Це був тривалий процес, однак я вивiльнив низку надзвичайно болiсних спогадiв про стосунки з матiр’ю. Це було неприемно, але я бачив, що воно допомагае, i тодi почав вiдчувати й аналiзувати себе на глибшому рiвнi. Гнiв на того вчителя, який я весь час плекав, утратив свою силу.     Свенд, 61 рiк Клiенти у психотерапii схильнi спочатку розповiдати про тi ситуацii, що виправдовують iхнiх батькiв. Якщо ви знайшли корiння своiх проблем в епiзодах, що не мають жодного стосунку до ваших найближчих опiкунiв у дитинствi, це нормально, особливо якщо вашi висновки полiпшують вам життя. Але якщо нi, треба шукати на глибшому рiвнi. Ви також стаете свiдком замiщення гнiву на роботi, де гнiв i фрустрацiя спрямовуються на якогось колегу, який у жодному разi не е первинною причиною вашого невдоволення цим мiсцем. Можливо, з вами працюе авторитарний i в цiлому неприемний начальник, якому нiхто не смiе висловити свiй гнiв. Значно легше в такiй ситуацii бурчати або дiставати колегу i в такий спосiб компенсувати гнiв та фрустрацiю. Колега, який потерпае вiд такого ставлення, зазвичай не дуже «зубастий», тож виливати на нього свiй гнiв цiлком безпечно. Можливо, ви вiдчуваете гнiв iнших людей Можлива така ситуацiя, коли ви дiзнаетеся вiд однокашника або колеги, що людина, за якою ви сумуете, потерпае вiд поганого ставлення iншоi особи, i самi починаете злитися на ту iншу особу. Але якщо та особа – небайдужа вам людина, ситуацiя стае вкрай неприемною. Щоб не почуватися розщепленим, ви, найiмовiрнiше, пристанете на чийсь бiк i будете гнiватися або на третю особу, або на людину, яка почуваеться ображеною. Те саме вiдбуваеться в сiм’ях, i досить часто – неусвiдомлено. Якщо один iз батькiв дуже сердиться на iншого, ви ризикуете присвоiти не свiй гнiв. Примiром, ви можете вiдчувати гнiв або сильне роздратування до батька, але не будете усвiдомлювати справжньоi причини. Тодi пильнуйте – цiлком можливо, що це мати, бабуся, брат, сестра чи iнша близька особа несвiдомо навiяли вам свiй гнiв. Таке трапляеться – навiть якщо ви нiколи не обговорювали це вiдчуття. Ми несвiдомо зчитуемо мову тiла та iншi сигнали, якi свiдомiсть навiть не помiчае. Так чи iнакше, але нас це зачiпае на емоцiйному рiвнi. У поколiннi моiх батькiв було багато домогосподарок, якi нiколи не будували – чи, скорiш, нiколи не насмiлювалися будувати кар’еру. Багато з них зi зрозумiлих причин перебували у станi постiйноi тривоги. Тож дiти досить часто зростали в емоцiйно нездоровiй атмосферi. Вони могли всотати материнський гнiв, спрямований на батька, оминувши емоцiйно теплi, близькi стосунки з ним. Коли ви вiдчуваете гнiв, природу якого не розумiете, або вiн надто гострий, варто з’ясувати, чи не сталося це через вашу вiрнiсть людинi, яка гнiваеться на iншу особу, котра тепер е об’ектом i вашого гнiву. Ви можете прочитати бiльше про гнiв та про те, як i з ним упоратися, у моiй книжцi «Емоцiйний компас». Вправа Проаналiзуйте власнi вiдчуття – наскiльки сильний ваш гнiв? Подумайте – можливо, ваш гнiв сильнiший, нiж ви усвiдомлюете. Чи вас обсiдають сердитi думки? Ви виражаете гнiв через пасивну агресiю? Якщо ви розлюченi, подумайте про таке: – Чи спрямована ваша агресiя на правильну особу? – Чи не приховуе ваш гнiв iншi, бiльш вразливi почуття? – Чи це не той випадок, коли ви перейняли гнiв iншоi людини? – Можливо, ви просто засмученi своiм життям i почуваетеся безсилим? Потренуйтеся висловлювати безсилля та смуток, завершуючи цi фрази: – Хотiлося б менi… – Шкода, що я не… Пiдсумок роздiлу 3: Звертайте увагу на спротив, гнiв i роздратування Коли стосунки стали прохолодними чи повнiстю урвалися, мабуть, гору взяв гнiв. Ви можете переживати рiзнi ступенi гнiву. Вiдчуваючи гнiв, ми часто знаходимо його причину в iншiй людинi. Варто звернути увагу на те, чи не вiдбуваеться замiщення гнiву, чи це не чийсь чужий гнiв, i чи вiн не е лише щитом для вразливостi й тривоги. Роздiл 4. Продемонструйте вiдкритiсть до версii протилежноi сторони Коли у стосунках нас щось шокуе чи розчаровуе, пiзнiше ми схильнi iнтерпретувати слова або дii iншоi особи в негативному ключi, щоб уникнути повторного розчарування. Наприклад, людина, котра, як ви завжди були впевненi, «на вашому боцi», раптом виступае рiзко проти вас. Або важливий друг несподiвано нехтуе вами. Чи ви усвiдомлюете, що певнiй людини ви не такi важливi, як завжди здавалося. Коли стосунки роблять нам неприемний сюрприз, ми незрiдка вкрай негативно iнтерпретуемо намiри iншоi особи, сподiваючись, що тепер на нас чекають лише неприемнi сюрпризи. На жаль, такий пiдхiд може мати негативний ефект – адже ми не помiтимо доброго ставлення iншоi особи, бо на очах у нас шори образи. Коли менi виповнилося вiсiмнадцять, я сидiв навпроти тата i по моiх щоках котилися сльози – менi було дуже зле, i причину я й сам не розумiв. Тодi тато сказав менi, що любить мене, що вiн сам не раз плакав, жалiючи мене, – хоча я нiколи не бачив, щоб вiн плакав. А я думав: «Авжеж, авжеж. Легко казати, але чи в це можна вiрити пiсля всiх тих разiв, що вiн мене пiдводив? Вiн, мабуть, думае, що е якесь заклинання, ахалай-махалай чи щось таке, що примусить мене припинити плакати?» Двадцять рокiв по тому – пiсля багаторiчноi терапii – я нарештi збагнув, що вiн i справдi мав це на увазi, тому змiг утiшитися цим. Наше тлумачення поведiнки iншоi особи та того, що вiдбуваеться у стосунках, поступово стае iсторiею, яку ми оповiдаемо собi та iншим. Інодi ми повторюемо ii так багато разiв, що забуваемо про певний вибiр, який зробили ще тодi, коли ця iсторiя лише починала складатися. Примiром, я вирiшила дотримуватися версii, що мiй батько не надто цiкавився мною. Згодом усе, що вiн казав i робив, я бачила саме в цьому свiтлi, тож пропустила радiсть вiд його спроб зблизитися, якi тодi менi здавалися суто стратегiчними. Якщо будете дуже уважними, коли переповiдатимете iсторiю про те, чому стосунки охололи чи взагалi припинилися, зможете вiдчути, що цю iсторiю можливо витлумачити й зовсiм iнакше. Спробуйте прийняти той факт, що ваша версiя – це ще не вся правда. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=67226926&lfrom=362673004) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.